Рекламний цикл Volkswagen das auto отримав продовження.

Продовження історії класичної реклами Volkswagen Golf GTI.
Бабуся, згадуючи щасливі миті, проведені разом зі своєю улюбленою
машиною Volkswagen Golf, переживає прикрощі після продажу авто. Її
життя стає сірим та меланхолійним, і кожний поворот нагадує їй, що вона
більше не може насолоджуватися своїм "Гольфом". Дні стають
одноманітними. Пані нудьгує.
Але в один момент вона отримує нову надію. Бабуся в захопленні від
нового автомобіля. До неї повертається енергія та радість водіння. Нове
електричне авто від Volkswagen додає щастя та відкриває нові горизонти
за кермом. Плавний рух, динамічне прискорення та передові технології
роблять переживання водійки багатими та яскравими.
Ролик передає ідею того, що, навіть коли настав час змін, нові
можливості та технології можуть повернути радість і натхнення всім
водіям, тим паче людям поважного віку, як бабуся в цій історії.
 
Перша частина класичної реклами Volkswagen Golf GTI:

Нові правила для реклами та рекламного контенту.

 

2 жовтня 2023 року в Україні діятимуть нові правила для реклами та рекламного контенту, що були затверджені законом наприкінці травня. Закон дозволяє враховувати швидкий технологічний розвиток у сфері реклами, який виходить за рамки існуючого законодавства і може покращити захист користувачів від недобросовісної реклами та шахрайства.

Новий закон в Україні регулює продакт-плейсмент в інтернеті з метою забезпечити більшу прозорість і захист споживачів у цій формі реклами.

Продакт-плейсмент - це форма реклами, коли товари або послуги впроваджуються у програми аудіовізуальних медіа і користувацький контент. Проте це реклама в прихованій формі, де товари стають частиною сценарію. Ця форма реклами допускається в багатьох програмах, включаючи інтернет, але є обмеження, наприклад, вона заборонена у новинах, програмах для дітей, релігійних та спеціальних програмах.

Важливо, щоб рекламодавці не контролювали вміст та час розміщення реклами і не впливали на незалежність ЗМІ. Реклама також не повинна стимулювати надмірну купівлю або споживання товарів. Глядачі повинні бути повідомлені про наявність продакт-плейсменту у програмах або контенті.

Також передбачаються обмеження для реклами тютюнових виробів, лікарських засобів, заборонених товарів та товарів, реклама яких не передбачена законом.

Новий закон в Україні встановлює правила для провайдерів платформ спільного доступу, де показують відео (наприклад, YouTube) та інформацію (наприклад, Facebook, Instagram) в Україні.

Провайдери можуть самі вирішувати, скільки реклами вони показують, але ця реклама повинна відповідати законам про конкуренцію та правам споживачів, якщо вона призначена для української аудиторії.

Провайдери повинні додавати маркування до програм або відео з рекламою та повідомляти споживачів про це. Крім того, користувачі, які публікують власний контент з рекламою, повинні це позначати. Тепер буде вважатися, що контент є рекламою, якщо він має оплату або містить інформацію про товар чи особу та призначений для залучення інтересу споживачів.

Реклама з використанням електронних комунікацій (електронна пошта, повідомлення, чат-боти, веб-сайти тощо) підпадає під закони України про боротьбу з недобросовісною конкуренцією та захист прав споживачів.

Відсилання небажаної реклами, включаючи спам та надмірні телефонні дзвінки, заборонено без попередньої згоди споживача. Для використання контактних даних споживача у рекламі необхідно отримати письмову згоду, і споживач має право відмовитися від цієї реклами безкоштовно.

Ці заходи призначені для захисту споживачів від надокучливої та небажаної реклами, сприяють створенню чесних стандартів в рекламній сфері і підвищують рівень захисту їхніх прав.

Новий закон в Україні вносить зміни у сферу соціальної реклами, дозволяючи будь-кому стати рекламодавцем. Це дає можливість кожному сприяти вирішенню суспільних питань шляхом використання соціальної реклами.

Закон також обмежує розміщення цього виду реклами за кошти державного або місцевого бюджету під час виборчих процесів, за винятком випадків, коли рекламу замовляють виборчі комісії. Це сприяє більшій нейтральності та запобігає впливу влади на соціальні кампанії під час виборів.

Важливо, що соціальна реклама повинна відповідати загальним правилам реклами, встановленим іншими законами. Це означає, що розміщення певної рекламної ініціативи передбачає дотримання загальних норм законодавства про рекламу, якщо наведений закон не передбачає інші спеціальні вимоги.

 

Також важливо відзначити, що соціальну рекламу можна розміщувати як за оплату, так і безкоштовно. Це дає можливість громадянам і некомерційним організаціям привертати увагу до важливих соціальних питань, навіть якщо в них є обмежений бюджет.

У соціальній рекламі заборонено вказувати прізвища, імена та по-батькові осіб, які обіймають посади згідно із Законом України "Про запобігання корупції". Також не можна посилатися на конкретні товари, виробників, рекламодавців або об'єкти інтелектуальної власності, що належать виробникам або рекламодавцям.

Важливо відзначити, що ці обмеження не стосуються рекламодавця та/або осіб, на замовлення яких діє рекламодавець, а також їхніх об'єктів інтелектуальної власності (за винятком згадувань у рекламі прізвищ, імен і по-батькові осіб, які обіймають посади згідно із Законом України "Про запобігання корупції" під час виборчого процесу).

 

Соціальну рекламу без цих обмежень можуть розміщувати державні органи, органи місцевого самоврядування, міжнародні організації, громадські об'єднання, благодійні організації, меценати фізичної культури і спорту. Також реклама в рамках міжнародної технічної допомоги, волонтерів за Законом України "Про волонтерську діяльність", а також національних фільмів підпадають під ці обмеження.

У телебаченні та радіо соціальна реклама повинна бути чітко відокремлена від інших програм за допомогою звукових та візуальних засобів, таких як позначка "соціальна реклама". Це допомагає глядачам розрізняти її від звичайних програм і забезпечує принцип незалежності та об'єктивності.

У друкованих чи онлайн медіа соціальна реклама також повинна виділятися позначкою "соціальна реклама". Це допомагає читачам відрізняти її від іншого контенту та уникати сплутування з іншою інформацією.

Крім того, медіа, які розповсюджують рекламу і отримують фінансування з державного або місцевих бюджетів, повинні розміщувати соціальну рекламу органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій безкоштовно.

Заклади освіти, культури, охорони здоров'я, які фінансуються з державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації мають певні пільги при розміщенні своєї соціальної реклами в медіа. Це сприяє підтримці інформаційної діяльності цих закладів і організацій, спрямованої на поширення соціальних ініціатив та цінностей.

Якщо органи державної влади або органи місцевого самоврядування, або їхні посадові особи є рекламодавцями соціальної реклами, вони повинні отримати висновок Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо відповідності цієї реклами вимогам, встановленим законодавством для соціальної реклами.

Якщо Нацрада видає негативний висновок щодо соціальної реклами, яка подається органами державної влади або органами місцевого самоврядування, або їхніми посадовими особами, то забороняється подальше поширення цієї соціальної реклами в медіа.

 

 

 

 

Соціальна реклама RTL Netherlands

Соціальна реклама - це спосіб використання реклами для передачі важливих соціальних повідомлень та стимулювання до дій у відношенні до громадських проблем. Зазвичай це не дуже приємне відео, що демонструє проблему такою, як вона є, і навіть може бути жорстким. Головна мета - надихнути людей на зміни у поведінці чи поглядах.

 

Приклад як не потрібно потрапляти на заміновані території/

JUST DO IT

Якось, у мальовничих горах штату Орегон, молодий спортивний ентузіаст Філ Кнайт мріяв змінити світ спорту. Він пильно стежив за успіхами спортсменів і завжди мріяв допомогти їм досягнути нових вершин. Філ був переконаний, що взуття може вплинути на продуктивність та комфорт спортсменів.
Його мрії знайшли втілення, коли Філ разом зі своїм другом Біллом Бауерманом, талановитим тренером легкої атлетики, заснували компанію Nike. Вони об'єднали свої знання, енергію та любов до спорту, щоб створити не що інше, як нову спортивну революцію.
З використанням інноваційних матеріалів, які ніби змінювалися під ногами спортсменів, Філ та Білл втілювали свої ідеї у реальність. Вони випустили першу лінійку взуття Nike, яка надала спортсменам відчуття легкості та підтримки, необхідні для досягнення нових рекордів.
Логотип Nike, відомий як "крило", був створений у 1971 році. Автором логотипу є Керолина Девідсон, студентка Портлендського державного університету, яка працювала над дизайном для компанії Nike.
Цей визнаний логотип був інспірований грецькою міфологією та символом перемоги - богом перемоги та їзди на вітряних крилах Ніком. Кероліна Девідсон втілила цю ідею в простому та елегантному дизайні, що нагадує перехреслені крила.
Інформація про те, що логотип Nike був створений за 35 доларів, є поширеною легендою, але не відповідає дійсності. Фактична оплата Кероліни Девідсон за дизайн логотипу була більшою за цю суму.
За свою роботу над логотипом Nike, Кероліна Девідсон отримала гонорар у розмірі 35 доларів на початку 1970-х років. Однак, в подальшому, їй було виплачено додаткову компенсацію, і вона отримала акції компанії Nike, які значно збільшили її виграш.
Таким чином, хоча початкова оплата за роботу над логотипом Nike була скромною, Кероліна Девідсон отримала відповідну компенсацію за своє творче внесок до створення одного з найвпізнаваніших логотипів у світі.
Завдяки своїй простоті та легкості, логотип Nike став візуальним символом успіху та спорту. Він став одним з найвпізнаваніших логотипів у світі та незмінно використовується компанією Nike з моменту його створення.
Успіх Nike не забарився. Завдяки своєму неперевершеному дизайну та високій якості продукції, Nike здобув шалену популярність серед спортсменів і прихильників активного способу життя. Але секрет успіху компанії полягав не лише в продукції, але й у самій ідеології Nike.
Nike не ставала просто виробником спортивного взуття, вона стала символом мотивації, волі до перемоги та самовдосконалення. Легендарний слоган "Just Do It" став визнакою компанії, який надихав мільйони людей по всьому світу рухатися вперед, подолавши власні обмеження та досягнувши неможливого.
Nike виходила за межі спортивного світу, залучаючи до співпраці таких відомих артистів, як Майкл Джордан, Крістіано Роналду, Роджер Федерер та інші. Їх спільні проекти та рекламні кампанії створювали нові історії перемоги, які перетинали межі спорту та ставали втіленням мрій та досягнень.
Через високу якість продукції, неперевершений дизайн та надихаючу ідеологію, Nike стала світовим лідером у сфері спортивного взуття та аксесуарів. Її логотип у вигляді "крила" став впізнаваним символом успіху та перемоги.
Сьогодні, Nike продовжує вдосконалювати свої технології, співпрацювати з провідними спортсменами та впливовими особистостями, розширювати свою лінійку продукції та втілювати нові ідеї в життя. Вона стала не просто брендом, а справжньою культурою, яка об'єднує мільйони людей у світі.
Сьогодні, завдяки Nike, ми маємо не тільки найсучасніше та інноваційне спортивне взуття, але й натхнення досягати своїх цілей, перетворювати нездійсненні мрії на реальність та покращувати свої результати кожен день.
Тож, нехай історія Nike стане прикладом того, що неможливого не існує, адже з вірою, старанням та мотивацією можна досягти навіть найбільших висот.

Декомунізація реклами

У 1917 році комуністи ввели монополію на рекламу і видали декрет "Про введення державної монополії на оголошення". Весь рекламний майновий комплекс був конфіскований. Їхня мотивація була проста: "Реклама - це засіб обману покупців і нав'язування їм часто непотрібних товарів сумнівної якості". Але це поняття було чужде справжньому Homo Soveticus (радянській людині).
Але вже у 60-х роках, після поїздки Хрущова до США і подивившись, як люди живуть у цивілізованому світі, виникла потреба діяти. Радянська реклама працювала на державу і була засобом пропаганди.
У СРСР, як і в будь-якій тоталітарній країні, громадської думки або досліджень корисності не цікавилися. Партія сказала, треба, і народ відповів "є".
Як завжди в радянському соціалізмі, нічого оригінального не можна було придумати. Все кралося, та потім копіювалося. Перший рекламний ролик вийшов у 1964 році в рамках "кукурузної кампанії". Реклама кукурудзи була присутня на поштових марках, в газетах, журналах, про неї писали вірші і пісні, випускали медалі. Реклама була масовою і повсюдною.
Але результат, як зазвичай у СРСР, був нульовим. Початково все йшло дуже добре, але через декілька років, коли закінчилися зразки насіння, а ґрунт без добрив та догляду перестав давати врожай, а сама кукурудза гнити, скоту нічим було годувати, а люди почали думати про новий голодомор. Сам Хрущов, який запустив цю рекламну кампанію популяризації кукурудзи, в результаті був скинутий після дворцового перевороту.
У СРСР був дуже високий відсоток алкоголіків, тому в 20-х роках розпочалась наступна антиалкогольна кампанія. Розмальовувалися жахливі плакати типу "Тато, не пий", "Пам'ятай, коли ти п'єш, твоя родина голодна", "п'янство на роботі", "З гущі робітничої вигонимо п'ючих", "Долой п'яниц! Заявим громко..." та інші. В основному це викликало у Homo Soveticus (радянських людей) сміх, і реклама не викликала жодної мотиваційної реакції.
Реклама в СРСР переживала когнітивний дисонанс. Реклама товарів була, але самі товари відсутні. Організації з дивними назвами, наприклад, Главрыбсбыт, говорили, що в них найкраща риба, ікра, навіть краби, але їх продукції вистачало лише на кілька регіонів СРСР. Чи навіть шоколадні набори "Красний октябрь", які деякі люди, які народилися і померли в радянський час, ніколи не бачили в реальному житті.
Для багатьох людей сучасного покоління здається, що реклама в СРСР виглядала жахливо, в деяких місцях мрачно і навіть моторошно. Але треба розуміти, що у ті часи творчість та інновації не були привітніми, а часом й наказовими, оскільки в СРСР вважали, що всі повинні бути рівні, і виділятися не можна. Все повинно бути чорно-білим та, звичайно, червоним.
Можна зробити такі висновки:
У СРСР реклама була обмеженою державною монополією, з метою пропаганди і контролю громадської думки.
Креативність і інновації не були сприяні, а іноді навіть каралися, оскільки система прагнула до рівності та відсутності виділення.
Багато рекламних кампаній у СРСР не мали суттєвого впливу на споживачів через відсутність адекватного постачання товарів.
Антиалкогольні кампанії теж не досягали бажаного результату серед населення і не мотивували їх до зміни поведінки.
Згаданий період реклами в СРСР характеризувався обмеженими можливостями та недостатком креативності.
Однак, в сучасному світі ситуація з рекламою значно поліпшилася. З'явилися нові технології, інтернет та соціальні мережі, що надали безліч нових можливостей для рекламодавців і підприємців. Зараз компанії можуть ефективно спілкуватися зі своєю цільовою аудиторією, використовуючи різноманітні канали і креативні підходи.
Також, нині існує більше свободи вибору та конкуренції, що сприяє покращенню якості рекламних послуг і товарів. Компанії можуть працювати з професіоналами з маркетингу та реклами, що дозволяє їм розробляти ефективні стратегії та досягати бажаних результатів.
Таким чином, зараз у рекламній сфері є більше можливостей для інновацій, креативності та ефективності, що дозволяє компаніям досягати більшого успіху в просуванні своїх товарів і послуг.